Наше виробництво знаходиться в невеликому місті Коростишів, що на Житомирщині. Це містечко не дарма називають «кам’яною столицею», бо більше ніде в Україні немає таких обсягів виробництва виробів із натурального каменю. Обробка граніту – це хліб населення міста. Дрібних і великих підприємств, майстерень із каменеобробки у місті близько півтори тисячі, якщо не більше.
Раніше у місті та його околицях видобували сірий граніт. Наразі переважно використовується привізна сировина з Житомирського, Хорошівського, Коростенського та інших районів Житомирської області, а також інших областей.
Роботи місцевих майстрів відомі по всій Україні. Сьогодні озирнемося назад і спробуємо дізнатися, як розвивалося виробництво кам’яних виробів у Коростишеві.
Обробка граніту в Коростишеві: з чого все починалося
Вивчаючи різні джерела та історичні відомості, можна побачити різні дати початку каменеобробки в нашому містечку.
Найчастіше в офіційних джерелах повідомляється, що розробка родовищ граніту в Коростишеві почалася у 1850-х роках. Але працювали у нас із каменем набагато раніше: ще при будівництві мосту у 1838 році використовувався граніт, оброблений місцевими майстрами.
У дореволюційний період розпочалася розробка лабрадориту та габро. Коростишів став центром цієї галузі. У 1880 році в Коростишеві було вже 600 чоловік каменярів і 400 полірувальників.
На початку ХХ століття слава про коростишівські граніти докотилася навіть до Європи. Майже всі надгробні пам’ятники, які встановлювали багаті люди своїм покійним родичам у Житомирі та Києві, виготовлялися саме з коростишівського граніту.
Потужний розвиток кам’яної промисловості у місті почався трохи пізніше – у 1924 році.
Камінь почали замовляти у великих обсягах, для будівництва нових об’єктів, а також продавали до Європи. У містечку почали з’являтися перші майстерні з каменеобробки, навколо Коростишева стали з’являтися артілі з видобутку граніту.
У воєнний час німці теж зацікавилися коростишівськими гранітами, і взялися вивозити їх у Німеччину великими партіями.
До речі, існує дуже цікава легенда про німців та граніт.
На початку 1942 року коменданту місцевого гарнізону зателефонували. З трубки долинув голос, який повідомив чудовою німецькою, що, якщо не припинять бездумний видобуток і вивіз граніту, то розлютиться «Камінний господар», і сховає камінь під воду. Комендант прийняв це за жарт.
Але вже в березні цього ж року на одному з кар’єрів трапилося несподіване: раптом з-під землі пішла вода, і весь кар’єр разом із технікою було повністю затоплено. Сьогодні тут знаходиться мальовниче озеро, на якому люблять відпочивати не лише наші городяни, а й гості з Києва, а також знімали фільми та музичні кліпи.
Повернемося до німців – вони вирішили, що аварія на кар’єрі справа рук партизанів, але добувати камінь практично припинили. Невідомо, чи стосується партизанів «Камінний господар», але легенда цікава.
На сьогоднішній день до коростишівських майстрів звертаються за будівельними матеріалами, пам’ятниками та іншими декоративними виробами з натурального каменю з усієї України та інших країн. Якість каменю, рівень обробки не мають собі рівних на території нашої країни.
