Напис на пам’ятник чоловікові. Гарні вірші-епітафії українською

4 708

Епітафії – це короткі висловлювання, часто у віршованій формі, які виражають скорботу рідних за померлим, або перераховують його переваги та добрі якості. Вперше почали вживатися у Стародавньому Римі.
Сьогодні вірші-епітафії наносять на гранітні пам’ятники: на тумбу, на саму арку зі зворотного боку або під портретом, та на надгробну плиту.

Написи на пам’ятник чоловікові від дружини

Вдові часто складно висловити всю глибину скорботи за коханою людиною. Сподіваємося, ця невелика збірка допоможе вам підібрати хорошу епітафію для пам’ятника чоловікові.

1. Кохані не вмирають,
А просто поряд бути перестають.

2. Така після смерті порожнеча.
І серце знову сковане смутком,
А промови над могилою — суєта.
Земля над похованими мріями.

3. Був шлях твій яскравий, бездоганний, світлий,
Він життя наші на віки осяяв,
Ти пам’ять про себе увічнив
Тим, як талано і щиро творив.

4. Тут те кохання, що правду подарувало.
Тут той сум, що мудрість принесла.

5. Тільки смерть нас знову поєднає!

6. Навіки пам’ятаю і дякую,
благословляючи прожиті роки.

7. Той, чиї мрії стали життям.
Той, чиє життя запалює мрії!

8. Хто любить, той любим, хто світлий, той і святий,
Нехай веде зірка тебе дорогою в чудовий сад.

9. Згадуємо тебе і світ оживає.

10. Дякую за разом прожиті роки.

11. Вважають, що кохання крилате, —
Смерть окриленіша стократ.

12. Ми були звуки музики однієї,
Якої не порушити, не засмутити.

13. Не той дорогий, з ким добре, а той, без кого погано.

14. Життя на землі швидкоплинне,
Тісний і короткий круг,
Але пам’ять про нього глибока і вічна —
Рідний і улюблений батько, чоловік і друг.

15. Як світло тут і як безпритульно
Відпочиває втомлене тіло…
А перехожі думають про себе:
Напевно, тільки вчора овдовіла.

16. Я не можу повірити в те, що час лікує,
Що біль та смуток проходять разом із ним.

17. Я щасливий тим, що помер молодим:
Земні муки гірші, ніж могила.
Навіки смерть мене звільнила
І стала безсмертям моїм.

18. А ти палав і зігрівав собою
Чужі життя, що впали у пітьму…
Пишу про це із запізнілим болем,
Склавши квіти до портрета твого.

19. Немає дня, щоб душа не нила,
Не знемагала б про минуле,
Шукала слів, не знаходила,
І сохла, сохла з кожним днем ​​…

20. Ось той світ, де ми жили з тобою,
Ангеле мій, чи ти бачиш мене?

21. Колишні дні вже не повернуться!
Все в минулому, минуле все в ньому,
Ось тому сльози ллються.

22. Тебе вирвала смерть, не спитавши.
Як жити далі і чи вистачить сил?
Тату, чоловік, ти був нами коханий!
Пам’ятаємо, любимо тебе і сумуємо…

23. Ти всіх любив, і пісні співав,
У сім’ї надія та опора.
Світ почорнів, світло потьмяніло,
І невтішно наше горе!

24. Немає нічого болючішого за розлуку,
Коли розлука назавжди.

25. Скорбота і смуток твоєї втрати
Залишаються з нами назавжди.
Що може бути страшнішим і гіршим
Втрати чоловіка та батька?

26. Пробач, що життя твоє я не врятувала,
Весь вік не буде мені спокою.
Не вистачить сил, не вистачить сліз,
Щоб зміряти моє горе.

27. Коли тебе забудуть люди,
Забудуть всі твої друзі,
Тебе серце пам’ятати буде,
І цим серцем буду я.

28. І скінчилось життя земне,
Всі сили згасли в тобі,
Прощай же, рідний наш, коханий,
Вічна пам’ять тобі!

29. Ніхто не зміг тебе врятувати,
Пішов з життя дуже рано,
Але твій рідний світлий образ
Ми пам’ятатимемо завжди.

30. Тебе врятувати не в наших силах,
І скорботі немає кінця.
Безмірний біль, що рве на частини
осиротілі серця!

31. Кому ти дорогий був за життя,
Кому дарував і дружбу і любов
За вічний душі твоїй спокій
Молитися будуть знову і знову.

32. Настав час серцю бути у спокої.
Взяла земля своє земне.
Але як важко нам тебе втрачати,
Змиритися з горем, жити знову.

33. Як недочитана книга,
Незакінчена думка.
Так раптово і рано
Обірване життя…

34. По житті пролетів ти як комета,
Залишивши за собою яскравий слід.
Ми любимо, пам’ятаємо, не забудемо,
Сумуємо, що поряд тебе немає.

35. Пробач, що нам під зоряним небом
До твоєї плити носити квіти.
Вибач, що нам залишилося повітря,
Яким не надихався ти.

36. Ти спокою не знав,
Щастя людям шукав.
Спи спокійно, рідний,
Раз від життя втомився.

37. Нема, Господи, гріхів і злодіянь
понад милосердя Твого!
Рабу землі та суєтних бажань
Пробач гріхи та прикрощі його.

38. Той день, коли твій погляд згас,
І перестало битися серце,
Став найчорнішим днем ​​для нас
І ми не можемо з ним змиритися.

39. Пісок сухий – ліжко твоє,
Дерн зелений – покривало.
Спи спокійно вічним сном
Ти – чиє серце так палало.

40. Ти помер тільки для світу.
А в пам’яті сім’ї рідною
посмішкою теплого привіту
живе твій образ дорогий.

Запрошуємо до співпраці з нами!

Залишайте заявку або зв’яжіться з нами будь яким зручним для Вас способом

Детальніше Залишити заявку

Популярні статті