Надгробні пам’ятники: від первісних людей до наших днів

59

З перших днів свого існування люди віддавали шану померлим. Ми віримо в невидимий зв’язок нашого світу та потойбіччя, тому намагаємося провідувати могилки, доглядати за ними, облагороджувати місце поховання рідних та близьких. І традиції ці сягають своїм корінням в давні віки.

Історія виникнення пам’ятників

Перші прообрази надгробних пам’яток з’явилися ще у кам’яному віці. Могили померлих накривали великими кам’яними валунами. Щоправда, тоді ці дії мали суто практичний характер: так робили, щоб дикі звірі не розкопували могили.

Стародавні племена (і деякі сучасні, наприклад, бушмени) вважали тіло померлого притулком злих духів, і щоб ці духи не турбували живих, завалювали могилу величезним камінням.

Трохи пізніше померлих намагалися шанувати. Це було пов’язано з повір’ями про інший, потойбічний світ, і там покійний повинен жити не гірше, ніж на землі. Тому в могилу клали прикраси, посуд, інше домашнє начиння, іноді вбивали слуг, щоб вони прислужували своєму господареві навіть там. На місці поховання насипали величезні кургани чи будували мавзолеї. Найяскравіший приклад такого «ґрунтовного» підходу до оформлення могил – це єгипетські піраміди, одне із чудес світу.

Звичайно ж, простим людям таких почестей не чинили. До речі, звичай класти в труну особисті речі дійшов навіть до наших днів: кладуть гребінець, записник, монети.

За часів Стародавньої Греції та Риму з’явилися надгробні стели, практично схожі на ті, що ми ставимо сьогодні. Це були вертикальні камені з описом діянь та досягнень покійного (прообраз сучасних віршів-епітафій). Серед багатих жителів було поширене встановлення фігур померлих у повній зріст, створення скульптур.

У середні віки, з поширенням християнства, на могили почали встановлювати хрести з дерева чи граніту. Також у цей час з’явилися перші надгробні плити, зазвичай дуже прості.

Знать часто ховали у храмах, чи будували мавзолеї, усипальниці. Ховати християн потрібно було на церковному цвинтарі, який був поруч із храмом.

Наприкінці 18-го — на початку 19-го століття надгробки почали прикрашати скульптурами, фігурами плакальниць, які часто ставали справжніми витворами мистецтва. До наших днів зберігся генуезький Монументальний цвинтар ді Стальєно (Cimitero Monumentale di Staglieno), на якому можна побачити на власні очі ці скульптури.

За часів Радянського Союзу на цвинтарях часто ставили обеліски з металу чи гіпсу, верх яких прикрашала зірка.

Сучасні надгробні пам’ятники

Сьогодні пам’ятник на могилі – це данина пошани покійному. Найчастіше це вертикальна стела з фотографією, ПІБ, датою народження та смерті. Наносять вірші-епітафії, гравіювання, вирізають барельєф. Часто на стелі можна побачити зображення Божої Матері, Ангела, різних кольорів. Обов’язковий елемент надгробка – хрест (вирізаний, вигравіруваний чи викутий). Сама стела також може бути у вигляді хреста.

Матеріали для виготовлення пам’ятників різні: гранітна крихта, бетон, мармур, граніт. Але саме останній зарекомендував себе як найнадійніший і найкрасивіший матеріал для виготовлення надгробків.

Популярні статті